навколишній — (який міститься навколо / поблизу когось / чогось), довколишній, околишній, навкружний; побічний (розташований по обидва боки / навколо чого н.) … Словник синонімів української мови
навколишній — прикметник … Орфографічний словник української мови
навколишній — ня, нє, Пр. Розташований навколо або поблизу когось … Словник лемківскої говірки
За існуючою схемою електропостачання вугільних шахт електроенергія від підземного шахтного трансформатора передається по шахтному силовому кабелю періодичного перенесення і шахтному гнучкому кабелю з гумовою ізоляцією до шахтних пересувних машин і механізмів. Кабелі експлуатують при навколишній темп — Кабель силовий шахтний для періодичного перенесення марки ЭВТ виготовляють на номінальні напруги 1,14 і 6,0 кВ з числом жил: основних – 3 шт, заземлених – 1 шт., допоміжних – 0 або 4 шт. з діапазоном перетинів відповідно 16 35 і 16 120 мм2. У… … Гірничий енциклопедичний словник
надсистема — навколишнє середовище, в якому функціонує система … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
довкілля — окружающая среда environment Umgebung, Umwelt – 1) Навколишнє природне середовище. Див. навколишнє середовище. 2) Син. терміну навколишнє середовище … Гірничий енциклопедичний словник
адіабатний — а, е. Такий, що відбувається без теплообміну з навколишнім середовищем. •• Адіаба/тний проце/с термодинамічний процес, що відбувається без теплообміну з навколишнім середовищем … Український тлумачний словник
радіаційний — а, е. Стос. до радіації. || Який виникає внаслідок охолодження поверхні ґрунту і рослин через випромінювання тепла. •• Приро/дний радіаці/йний фон доза випромінювання, що створюється космічним випромінюванням та випромінюванням природних… … Український тлумачний словник
розпливатися — а/юся, а/єшся, недок., розпливти/ся і рідко розплисти/ся, иву/ся, иве/шся, док. 1) Розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому небудь (про рідину). || Розріджуючись, втрачати первісну форму, вигляд. || перен. Лягати або сідати, розвалюватися … Український тлумачний словник
світло — I а, с. 1) Промениста енергія, що випромінюється яким небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. •• Монохромати/чне сві/тло електромагнітне випромінювання однієї певної частоти. Ки/дати сві/тло на що розкривати, робити ясним,… … Український тлумачний словник